паспортизований
ПАСПОРТИЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до паспортизувати. Художні тексти [хрестоматії з української народної творчості] "паспортизовані", тобто зазначено, коли, де й від кого вони записані, з якого джерела перенесені до посібника (Вітч., 1, 1961, 202).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | паспортизований | паспортизована | паспортизоване | паспортизовані |
Родовий | паспортизованого | паспортизованої | паспортизованого | паспортизованих |
Давальний | паспортизованому | паспортизованій | паспортизованому | паспортизованим |
Знахідний | паспортизований, паспортизованого | паспортизовану | паспортизоване | паспортизовані, паспортизованих |
Орудний | паспортизованим | паспортизованою | паспортизованим | паспортизованими |
Місцевий | на/у паспортизованому, паспортизованім | на/у паспортизованій | на/у паспортизованому, паспортизованім | на/у паспортизованих |