перепинка
ПЕРЕПИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що зупинка 1. Не поспішаючи, з передишками й перепинками, навкруги роздивляючись і розмовляючи, ми непомітно, без усякої втоми прийшли до села (Вас., II, 1959, 508); - Чи не так? - скориставшись перепинкою бесідника, зауважив Титан (Досв., Вибр., 1959, 337).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перепинка | перепинки |
Родовий | перепинки | перепинок |
Давальний | перепинці | перепинкам |
Знахідний | перепинку | перепинки |
Орудний | перепинкою | перепинками |
Місцевий | на/у перепинці | на/у перепинках |
Кличний | перепинко | перепинки |