перст
ПЕРСТ, а, ч., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Граб., І, 1959, 312); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144).
@ [Один,] як перст - те саме, що Один, як палець (див. палець). - Аж жалко на неї дивитись, як то плаче. Зосталася на старості як перст! (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 449); Жив він [дід Устим] у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один, як перст (Перв., Невигадане життя, 1958, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перст | персти |
Родовий | перста | перстів |
Давальний | перстові, персту | перстам |
Знахідний | перст | персти |
Орудний | перстом | перстами |
Місцевий | на/у персті | на/у перстах |
Кличний | персте | персти |