планувальник
ПЛАНУВАЛЬНИК 1, а, ч. Фахівець із планування (див. планування 1); той, хто займається плануванням.
ПЛАНУВАЛЬНИК2, а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні грунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.). Перед останньою культивацією поверхню грунту вирівнюють тракторним планувальником (Колг. енц., II, 1956, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | планувальник | планувальники |
Родовий | планувальника | планувальників |
Давальний | планувальникові, планувальнику | планувальникам |
Знахідний | планувальник, планувальника | планувальники, планувальників |
Орудний | планувальником | планувальниками |
Місцевий | на/у планувальнику | на/у планувальниках |
Кличний | планувальнику | планувальники |