плафон
ПЛАФОН, а, ч. 1. Стеля, оздоблена живописом, ліпленням або мозаїкою, а також стеля взагалі. Автори проекту.. прийняли правильне рішення - збільшити зорову висоту залу з допомогою відповідного розпису плафона (Архіт. і буд., 1, 1955, 7); // Живопис, ліплення або мозаїка, якими оздоблено стелю. Мав плафон відобразити славу, трударів Дніпра апофеоз (Шер., Дружбою.., 1954, 98).
2. Абажур у формі півкулі, зрізаного конуса і т. ін. для ламп. Під стелею - красива люстра з матовими плафонами (Ткач, Арена, 1960, 29); // Електрична лампа разом з таким абажуром. Кабіна вантажного або кузов легкового автомобіля освітлюються плафонами. Плафон складається з корпуса, патрона з лампочкою, ободка і матового скла (Підручник шофера.., 1960, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плафон | плафони |
Родовий | плафона | плафонів |
Давальний | плафонові, плафону | плафонам |
Знахідний | плафон | плафони |
Орудний | плафоном | плафонами |
Місцевий | на/у плафоні | на/у плафонах |
Кличний | плафоне | плафони |