плеснути
ПЛЕСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до плескати 1-5. Вода плеснула на берег і зразу з гуком побігла назад (Мирний, І, 1954, 313); Виплила качка, об воду плеснула (Щог., Поезії, 1958, 88); Він кинув у вогонь жертву, плеснув вина (Скл., Святослав, 1959, 23); Плеснув руками Андрій: чоботи, одежа, лице - все в Запорожця було вимащене в болото (Вас., II, 1959, 113); Тищенко так плеснув Частія по плечу, що той аж зігнувся (Шовк., Інженери, 1956, 414); * Образно. Спочатку на обличчі молодої жінки майнув подив,.. а ще за мить - ніби кригу зірвало - глибока радість плеснула з очей (Жур., Опов., 1956, 79).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плесну | плеснемо |
2 особа | плеснеш | плеснете |
3 особа | плесне | плеснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | плеснув | плеснули |
Жіночий рід | плеснула | |
Середній рід | плеснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плеснімо | |
2 особа | плесни | плесніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | плеснувши |