плюсувальний
ПЛЮСУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для плюсування. Плюсувальна машина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плюсувальний | плюсувальна | плюсувальне | плюсувальні |
Родовий | плюсувального | плюсувальної | плюсувального | плюсувальних |
Давальний | плюсувальному | плюсувальній | плюсувальному | плюсувальним |
Знахідний | плюсувальний, плюсувального | плюсувальну | плюсувальне | плюсувальні, плюсувальних |
Орудний | плюсувальним | плюсувальною | плюсувальним | плюсувальними |
Місцевий | на/у плюсувальному, плюсувальнім | на/у плюсувальній | на/у плюсувальному, плюсувальнім | на/у плюсувальних |