побивання
ПОБИВАННЯ, я, с. 1. Тужіння за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив'я, 1960, 56).
2. Турбота, клопіт про кого-небудь. - А унучечка ваша дуже слаба? - Невелика там слабість, та велике побивання (Вовчок, І, 1955, 241); Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Мушк., Серце.., 1962, 298).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побивання | побивання |
Родовий | побивання | побивань |
Давальний | побиванню | побиванням |
Знахідний | побивання | побивання |
Орудний | побиванням | побиваннями |
Місцевий | на/у побиванні | на/у побиваннях |
Кличний | побивання | побивання |