повитріщатися
ПОВИТРІЩАТИСЯ, аємося, аєтеся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Широко розкритися (про очі). Ніс догори задрався, а очі, мов баньки, так і повитріщались (Кв.-Осн., II, 1956, 279).
2. Широко розкрити (очі) (про всіх або багатьох). Повитріщались з ляку сови, І бідний зайчик драла дав (Гл., Вибр., 1951, 133); // на кого - що і без додатка. Втупитися в кого-, що-небудь поглядом, широко розкривши очі (від здивування, гніву, жаху і т. ін.). І мовчки дивляться на їхнє прощання чабани та чабанки від хати, і сектантки повитріщалися від кошари (Гончар, Тронка, 1963, 329).
3. рідко. Виставитися, вирізнитися на чому-небудь (про все або багато чогось). Вона повела Кохайлика до сліпих вікон архирейської [архиєрейської] господи, які так насторожено повитріщалися в обіллятий місячним сяйвом старий вишневий садок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 343).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитріщаюся | повитріщаємося |
2 особа | повитріщаєшся | повитріщаєтеся |
3 особа | повитріщається | повитріщаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повитріщався | повитріщалися |
Жіночий рід | повитріщалася | |
Середній рід | повитріщалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитріщаймося | |
2 особа | повитріщайся | повитріщайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повитріщавшись |