повноцінність
ПОВНОЦІННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повноцінний. Вітчизні віддати - не вигризки душ, А всю повноцінність життя або смерті (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повноцінність | повноцінності |
Родовий | повноцінності, повноцінности | повноцінностей |
Давальний | повноцінності | повноцінностям |
Знахідний | повноцінність | повноцінності |
Орудний | повноцінністю | повноцінностями |
Місцевий | на/у повноцінності | на/у повноцінностях |
Кличний | повноцінносте | повноцінності |