поглипувати
ПОГЛИПУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Поглядати. - Та й вийдіть ви, новобранці, Перед нові брами! Станьте разом всі ногами, Докупи плечами [плечима]! Поглипуйте на цісаря Чорними очима (Нар. лірика, 1956, 131); Іде [панок] та все на мене поглипує (Фр., І, 1955, 371); Вона також зупинилась, мовчить, поглипує спідлоба (Гуц., З горіха.., 1967, 78).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поглипую | поглипуємо |
2 особа | поглипуєш | поглипуєте |
3 особа | поглипує | поглипують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поглипуватиму | поглипуватимемо |
2 особа | поглипуватимеш | поглипуватимете |
3 особа | поглипуватиме | поглипуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поглипував | поглипували |
Жіночий рід | поглипувала | |
Середній рід | поглипувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поглипуймо | |
2 особа | поглипуй | поглипуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поглипуючи | |
Минулий час | поглипувавши |