подерев'яніти
ПОДЕРЕВ'ЯНІТИ, ію, ієш, док. 1. Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти. Не відчуває Вікторія своїх ніг, вони ніби подерев'яніли (Хижняк, Тамара, 1959, 258).
2. Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; завмерти. - Вона не заплакала, а тільки уся подерев'яніла... Стали її розважати, вона мовчить, та усе у куток пильно дивиться (Кв.-Осн., II, 1956, 460).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подерев'янію | подерев'яніємо |
2 особа | подерев'янієш | подерев'янієте |
3 особа | подерев'яніє | подерев'яніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подерев'янів | подерев'яніли |
Жіночий рід | подерев'яніла | |
Середній рід | подерев'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подерев'яніймо | |
2 особа | подерев'яній | подерев'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подерев'янівши |