подумувати
ПОДУМУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Думати, міркувати про що-небудь (іноді або час від часу). Козак Мамай подумував про ту тривогу, що знову обіймала Україну, про чергову війну (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 57); Семен подумував про те, щоб одружитись (Зар., На.. світі, 1967, 60).
2. з інфін. Мати намір, збиратися зробити що-небудь. Ще тижнів зо два тут побуде [хтось], а там вже подумує майнути (Л. Укр., V, 1956, 407).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подумую | подумуємо |
2 особа | подумуєш | подумуєте |
3 особа | подумує | подумують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подумуватиму | подумуватимемо |
2 особа | подумуватимеш | подумуватимете |
3 особа | подумуватиме | подумуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подумував | подумували |
Жіночий рід | подумувала | |
Середній рід | подумувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подумуймо | |
2 особа | подумуй | подумуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подумуючи | |
Минулий час | подумувавши |