подіум
ПОДІУМ, а, ч. 1. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для почесних гостей (імператора, сенаторів і т. ін.); // Підніжжя імператорської ложі.
2. У скульпторів, художників - підвищене місце для натурщика, натурщиці. До стін прихилені стоять полотна на підрамниках, картони; невеликий подіум - підвищення для натури - завалений великими папками (Перв., З щоденника.., 1956, 133); // Підвищення або підставка для чого-небудь. Обладнання [Полтавського] музею: вітрини, столики, пілони, подіуми, дошки і т. ін. ми вирішили робити такими, щоб вони були витончені й світлі (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 83); Зал ресторану «Золотий лев». Ліворуч шинквас,.. поруч з шинквасом невеличкий подіум, де сидить Марія (Собко, П'єси, 1958, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подіум | подіуми |
Родовий | подіума | подіумів |
Давальний | подіумові, подіуму | подіумам |
Знахідний | подіум | подіуми |
Орудний | подіумом | подіумами |
Місцевий | на/у подіумі | на/у подіумах |
Кличний | подіуме | подіуми |