позавивати
ПОЗАВИВАТИ 1, аю, аєш, док., неперех. Завивати (див. завивати 1 1) якийсь час.
ПОЗАВИВАТИ2, аю, аєш, док., перех. Завити (волосся, кучері і т. ін.). Я б свої кучері та позавивала (Чуб., V, 1874, 100).
ПОЗАВИВАТИ3, аю, аєш, док., перех., діал. Завинути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; пообмотувати. - Чому не заговориш до мене, чому не поглянеш, не позавиваєш мозолі на моїх пучках? (Коцюб., II, 1955, 352); Він велів лікарям оглянути і позавивати його рани (Фр., IV, 1950, 109).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позавиваю | позавиваємо |
2 особа | позавиваєш | позавиваєте |
3 особа | позавиває | позавивають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позавивав | позавивали |
Жіночий рід | позавивала | |
Середній рід | позавивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позавиваймо | |
2 особа | позавивай | позавивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позавивавши |