позаставляти
ПОЗАСТАВЛЯТИ 1, яю, яєш, док., перех. Зайняти чимсь усе або багато чого-небудь. Позаставляти столи стравами.
ПОЗАСТАВЛЯТИ2, яю, яєш, док., перех. Віддати в заставу все або багато чого-небудь. [Шаповал:] Коли б було знаття, що земля так раптом піде вгору, голови і тельбухи треба було позаставлять та купить (Кроп., IV, 1955, 232); Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві (Сл. Гр.).
ПОЗАСТАВЛЯТИ3, яю, яєш, док., перех., з інфін., рідше з спол. щоб, аби, розм. Примусити всіх або багатьох. Позаставляв робити діло.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позаставляю | позаставляємо |
2 особа | позаставляєш | позаставляєте |
3 особа | позаставляє | позаставляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позаставляв | позаставляли |
Жіночий рід | позаставляла | |
Середній рід | позаставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позаставляймо | |
2 особа | позаставляй | позаставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позаставлявши |