поквапливість
ПОКВАПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. поквапливий. Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (Загреб., День.., 1964, 323); Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним, не розуміючи поквапливості (Досв., Вибр., 1959, 435); З нервовою поквапливістю витягнув [Крутояр] цигарку і почав черкати сірником (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поквапливість | поквапливості |
Родовий | поквапливості, поквапливости | поквапливостей |
Давальний | поквапливості | поквапливостям |
Знахідний | поквапливість | поквапливості |
Орудний | поквапливістю | поквапливостями |
Місцевий | на/у поквапливості | на/у поквапливостях |
Кличний | поквапливосте | поквапливості |