полеститися
ПОЛЕСТИТИСЯ, ещуся, естишся, док., на кого- що, чим. Те саме, що поластитися. - Крамарюєш на тисячі, а на п'ять рублів бідної дівчини полестився! (Мирний, III, 1954, 94); Проклинав [Софрон] сам себе за те, як легкодухо полестився на звабну казку, що у цій клятій Америці золото на землі розкладено (Рибак, Час.., 1960, 91).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полещуся | полестимося |
2 особа | полестишся | полеститеся |
3 особа | полеститься | полестяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полестився | полестилися |
Жіночий рід | полестилася | |
Середній рід | полестилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полестімося | |
2 особа | полестися | полестіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полестившись |