полишатися
ПОЛИШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОЛИШИТИСЯ, лишуся, лишишся, док., розм. 1. Продовжувати своє перебування де-небудь, не покидати якогось місця; залишатися (у 1 знач.). Ми полишилися на місці.
2. тільки 3 ос. Зберігатися, продовжувати існувати, бути; не зникати; залишатися (у 3 знач.). Ще й тепер серединою дебри полишалися тут і там маленькі ямки (Март., Тв., 1954, 245); З мурів оборони полишилися обривки тільки (У. Кравч., Вибр., 1958, 301); // Бути в наявності (після використання частини чого-небудь). З одержаних грошей полишилась заледве дрібна частиночка (Фр., VI, 1951, 237); // кому. Діставатися кому-, чому-небудь після когось. Відтак просив гостя сідати на липовій лавці, що тяглася попід цілою стіною від одного кута до другого, - про неї він говорив, що полишалася йому в спадщині ще по дідові (Коб., II, 1956, 46).
3. Не переставати бути у якомусь стані, продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь; залишатися (у 2 знач.). Скоро, мітко жну та ще співаю, першою колись була я, - нині полишаюсь... (У. Кравч., Вибр., 1958, 127).
4. Опинятися позаду кого-, чого-небудь, що рухається вперед. Що йому діяти? Скільки вже неба за ним полишилось, Скільки іще перед ним... (Зеров, Вибр., 1966, 317).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полишаюся | полишаємося |
2 особа | полишаєшся | полишаєтеся |
3 особа | полишається | полишаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полишатимуся | полишатимемося |
2 особа | полишатимешся | полишатиметеся |
3 особа | полишатиметься | полишатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полишався | полишалися |
Жіночий рід | полишалася | |
Середній рід | полишалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полишаймося | |
2 особа | полишайся | полишайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | полишаючись | |
Минулий час | полишавшись |