полускування
ПОЛУСКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полускувати. В цю весняну теплу ніч.. вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища, під тихе полускування сухого бур'яну і рівномірне шульпотіння [клекотіння] кулешу в казанку (Тют., Вир, 1964, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полускування | полускування |
Родовий | полускування | полускувань |
Давальний | полускуванню | полускуванням |
Знахідний | полускування | полускування |
Орудний | полускуванням | полускуваннями |
Місцевий | на/у полускуванні | на/у полускуваннях |
Кличний | полускування | полускування |