полібутадієн
ПОЛІБУТАДІЄН, -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації бутадієну; синтетичний каучук; застосовують для виробництва гумових виробів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полібутадієн | полібутадієни |
Родовий | полібутадієну | полібутадієнів |
Давальний | полібутадієнові, полібутадієну | полібутадієнам |
Знахідний | полібутадієн | полібутадієни |
Орудний | полібутадієном | полібутадієнами |
Місцевий | на/у полібутадієні | на/у полібутадієнах |
Кличний | полібутадієне | полібутадієни |