поліконденсація
ПОЛІКОНДЕНСАЦІЯ, ї, ж., спец. Процес утворення високомолекулярних сполук (полімерів) із низькомолекулярних (мономерів), що супроводиться виділенням побічних речовин (води, спирту і т. ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліконденсація | поліконденсації |
Родовий | поліконденсації | поліконденсацій |
Давальний | поліконденсації | поліконденсаціям |
Знахідний | поліконденсацію | поліконденсації |
Орудний | поліконденсацією | поліконденсаціями |
Місцевий | на/у поліконденсації | на/у поліконденсаціях |
Кличний | поліконденсаціє | поліконденсації |