політехнізм
ПОЛІТЕХНІЗМ, у, ч. Система навчання, яка передбачає теоретичне і практичне ознайомлення з основними галузями сучасного виробництва. Однією з важливих особливостей підготовки кваліфікованих робітників при високих темпах технічного прогресу є розширення кваліфікації робітника, тобто застосування елементів політехнізму в праці (Вісник АН, 8, 1957, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | політехнізм | політехнізми |
Родовий | політехнізму | політехнізмів |
Давальний | політехнізмові, політехнізму | політехнізмам |
Знахідний | політехнізм | політехнізми |
Орудний | політехнізмом | політехнізмами |
Місцевий | на/у політехнізмі | на/у політехнізмах |
Кличний | політехнізме | політехнізми |