політкаторжанка
ПОЛІТКАТОРЖАНКА, и, ж. Жін. до політкаторжанин. Протягом тривалого часу, аж до 1917 року, вона добровільно, з покликом серця, надавала матеріальну та моральну допомогу одній політкаторжанці, від якої відмовилась рідня (Вітч., 9, 1970, 173); Військовий в окулярах - то представник Всеукраїнського ревкому, сива жінка біля нього - то відома політкаторжанка (Гончар, II, 1959, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | політкаторжанка | політкаторжанки |
Родовий | політкаторжанки | політкаторжанок |
Давальний | політкаторжанці | політкаторжанкам |
Знахідний | політкаторжанку | політкаторжанок |
Орудний | політкаторжанкою | політкаторжанками |
Місцевий | на/у політкаторжанці | на/у політкаторжанках |
Кличний | політкаторжанко | політкаторжанки |