поплатитися
ПОПЛАТИТИСЯ, ачуся, атишся, док. 1. чим. Втратити що-небудь у відплату за щось. А чи давно це було, коли Оксана мало не поплатилася своєю професією (Колг. Укр., 4, 1956, 21); Якщо протягом двох днів не надійдуть зведення про закінчення сівби, доведеться їй з Турбаєм поплатитись партійними квитками (Руд., Остання шабля, 1959, 403).
Поплатитися життям (головою) - позбутися життя. [Молодший лікар:] Несила мені... розв'язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом... (Лев., Драми.., 1967, 20); Адже за свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (Гончар, III, 1959, 431).
2. Понести покарання за свої або чужі дії, вчинки. [Морж:] З-за мене її розстріляли... Я в партизанах був - за це й поплатилась... Яким другом була... (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 57); Прийшли [селяни] до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних людях, які йшли до царя. І панотець відправив богослужбу та й поплатився за цю крамолу (Стельмах, І, 1962, 485).
3. заст. Витратити гроші на що-небудь. На часточки, На свічечки Шагом не поплатився (Г.-Арт., Байки.., 1958, 136).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплачуся | поплатимося |
2 особа | поплатишся | поплатитеся |
3 особа | поплатиться | поплатяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплатився | поплатилися |
Жіночий рід | поплатилася | |
Середній рід | поплатилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплатімося | |
2 особа | поплатися | поплатіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплатившись |