порснути
ПОРСНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до порскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Ле, Клен. лист, 1960, 243); Порснувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч., Молодість, 1949, 16); Усе товариство порснуло сміхом (Фр., VI, 1951, 210); - Пхі! - аж порснув сміхом Юрко (Козл., Ю. Крук, 1957, 364); Дараба гоцнула на камені, ніж сковзнувся з коліна, порснув між кльоци і булькнув у воду (Хотк., II, 1966, 399); Зляканий птах порснув з-під вербового пенька (Ле, Ю. Кудря, 1956, 186); Змією порснув Марусяк під перший камінь в чорну пітьму і завмер, витягнувшися (Хотк., II, 1966, 286); // безос. Слідом за ним [зайцем] фуркнуло, порснуло снігом.. Це були куріпки (Сенч., Опов., 1959, 318); // Розбігтися в різні сторони, кинутися врозтіч. Василько хотів подертися ще вище, але сучок обломився під ним, і він звалився козакові просто на голову.. Інші козаки порснули від нього як від бомби (Панч, II, 1956, 202); З-під кіп вискочила політвіддільська машина, дівчата з вереском порснули геть (Ле, Історія радості, 1947, 197); Зграйка дітей з двору порснула на вулицю і розкотилася в різні кінці (Панч, В дорозі, 1959, 50).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порсну | порснемо |
2 особа | порснеш | порснете |
3 особа | порсне | порснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порснув | порснули |
Жіночий рід | порснула | |
Середній рід | порснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порснімо | |
2 особа | порсни | порсніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порснувши |