поряснішати
ПОРЯСНІШАТИ, ає. Док. до ряснішати. Ми летіли під хмарами, які дедалі згущались, порошили снігом. Мені навіть закралась зрадлива думка, - щоб сніг поряснішав, знялась хуртовина і літак повернувся (Баш, На.. дорозі, 1967, 178); // З'явитися де-небудь у більшій кількості, стати численнішим. Посуха, неврожаї... - Що ж, потилицю хіба чухати? Од цього кіп на ниві не поряснішає (Головко, І, 1957, 239); Доярка подивилася на нього строгими очима і міцно стулила губи, від чого зморшки на її обличчі ще поряснішали (Жур., Опов., 1956, 26).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поряснішаю | поряснішаємо |
2 особа | поряснішаєш | поряснішаєте |
3 особа | поряснішає | поряснішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поряснішав | поряснішали |
Жіночий рід | поряснішала | |
Середній рід | поряснішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поряснішаймо | |
2 особа | поряснішай | поряснішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поряснішавши |