порікування
ПОРІКУВАННЯ, я, с. , заст., розм. Дія за знач. порікувати; // Нарікання, ремствування. Вихром пролітають у цирку порікування, сперечки [суперечки], гомін (Л. Укр., II, 1951, 528); * Образно. Порікування дрібних камінців наводило оспалість і досаду (Л. Укр., І, 1951, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порікування | порікування |
Родовий | порікування | порікувань |
Давальний | порікуванню | порікуванням |
Знахідний | порікування | порікування |
Орудний | порікуванням | порікуваннями |
Місцевий | на/у порікуванні | на/у порікуваннях |
Кличний | порікування | порікування |