посадчик
ПОСАДЧИК, а, ч., спец. Назва однієї з спеціальностей робітників вугільної промисловості, що працюють у шахті. Сто місць Червоноградського профілакторію ніколи не пустують. За путівками профспілки тут бувають прохідники і кріпильники, посадчики і машиністи комбайнів (Роб. газ., 5.I 1962, 3); Коли в одну бригаду злились робітники очисного вибою, ..посадчики, прохідники вентиляційних штреків, вони справді стали єдиною бригадою, де один може замінити іншого (Роб. газ., 16.XII 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посадчик | посадчики |
Родовий | посадчика | посадчиків |
Давальний | посадчикові, посадчику | посадчикам |
Знахідний | посадчика | посадчиків |
Орудний | посадчиком | посадчиками |
Місцевий | на/у посадчику, посадчикові | на/у посадчиках |
Кличний | посадчику | посадчики |