посвятитися
ПОСВЯТИТИСЯ1, свячуся, святишся, док., церк. Стати освяченим після виконання відповідного релігійного обряду.
@ [І] вода не посвятиться; [І] паски не посвятяться без кого, заст. - те саме, що Вода не освятиться без кого (див. освячуватися). [Вася (вичитував) :] Підписались срібло-злато церковне брати: Смик Серьога, Копистка Мусій та Парасковея... [Голос:] І сюди вскочила! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться! (М. Куліш, П'єси, 1960, 41); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина, - без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Янов., Мир, 1956, 144).
ПОСВЯТИТИСЯ2 див. посвячуватися.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвячуся | посвятимося |
2 особа | посвятишся | посвятитеся |
3 особа | посвятиться | посвятяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвятився | посвятилися |
Жіночий рід | посвятилася | |
Середній рід | посвятилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвятімося | |
2 особа | посвятися | посвятіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посвятившись |