поскликати
ПОСКЛИКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Скликати багатьох; // Скликати свійських птахів, тварин. Загуділи роги, поскликали собачню (Стор., І, 1957, 391).
2. Запросити багатьох прийти, з'явитися куди-небудь з певною метою. Та ще потім по біді І обід справляли, Взяли собі понад став Людей поскликали (Рудан., Тв., 1959, 158); - Але ми балакаємо та балакаємо, а ви, віте [війте], не кажете, чого ви нас поскликали? - питався Іван (Стеф., І, 1949, 77); - Діти мої, - розкриває обійми старий, - якась добра душа вас поскликала (Ю. Янов., IV, 1959, 145).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскликаю | поскликаємо |
2 особа | поскликаєш | поскликаєте |
3 особа | поскликає | поскликають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поскликав | поскликали |
Жіночий рід | поскликала | |
Середній рід | поскликало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскликаймо | |
2 особа | поскликай | поскликайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поскликавши |