посмішечка
ПОСМІШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмішка. На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (Коз., Сальвія, 1959, 72); Каргат напружено стежив за кожним його рухом: звик, видно, бідолаха, до заперечень або до поблажливих посмішечок вже на перше своє слово (Шовк., Інженери, 1956, 71); Він сидів розчервонілий, товстошиїй. Весела посмішечка пливла по його широкому лицю (Жур., Дорога.., 1948, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посмішечка | посмішечки |
Родовий | посмішечки | посмішечок |
Давальний | посмішечці | посмішечкам |
Знахідний | посмішечку | посмішечки |
Орудний | посмішечкою | посмішечками |
Місцевий | на/у посмішечці | на/у посмішечках |
Кличний | посмішечко | посмішечки |