потермосити
ПОТЕРМОСИТИ, ошу, осиш, док., перех., ким, чим і без додатка, розм. Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти. Вона обома руками потермосила мене за плечі (Фр., IV, 1950, 294); Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам'ятається (Март., Тв., 1954, 212); Схватив [Матвій] Василеву скриньку, потермосив і щосили гепнув нею об землю (Ірчан, II, 1958, 265); // Посмикати, поскубти (волосся, бороду). Титан допив бульбасту воду, поставив склянку на стіл і потермосив свою русяву борідку (Досв., Вибр., 1959, 326).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потермошу | потермосимо |
2 особа | потермосиш | потермосите |
3 особа | потермосить | потермосять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потермосив | потермосили |
Жіночий рід | потермосила | |
Середній рід | потермосило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потермосьмо | |
2 особа | потермось | потермосьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потермосивши |