потускніти
ПОТУСКНІТИ, іє і ПОТУСКНУТИ, не, рідко. Док. до тускніти, тускнути. Уже в неї очі від безсонних нічок потускніли, личко поблідло-пожовкло (Мирний, III, 1954, 385); Гранітні сходи залишилися недоторканими, тільки блиску на них вже не стало, ніби потускніли і зістарилися вони за ці два роки горя (Собко, Зор. крила, 1950, 328); - Нехай сонечко на мене не світить, нехай місяць для мене потускне (Кв.-Осн., II, 1956, 439).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потускнію | потускніємо |
2 особа | потускнієш | потускнієте |
3 особа | потускніє | потускніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потускнів | потускніли |
Жіночий рід | потускніла | |
Середній рід | потускніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потускніймо | |
2 особа | потускній | потускнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потускнівши |