прагматизм
ПРАГМАТИЗМ, у, ч. 1. Реакційний, суб'єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. - Прагматизм, або філософія дії (від грецького - дія, практика), особливо поширений в США. Цінність понять та ідей визначається, з точки зору теоретиків прагматизму, їх корисністю для дії, здатністю бути застосованими в певних цілях (Мист., 6, 1963, 10); Леся Українка різко засуджувала реакційну філософію прагматизму - філософію імперіалістичних бізнесменів (Веч. Київ, 25.II 1971, 2).
2. Напрям в історії, який обмежується викладом подій в їхніх зовнішніх зв'язках і послідовності, не розкриваючи об'єктивних законів історичного розвитку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прагматизм | прагматизми |
Родовий | прагматизму | прагматизмів |
Давальний | прагматизмові, прагматизму | прагматизмам |
Знахідний | прагматизм | прагматизми |
Орудний | прагматизмом | прагматизмами |
Місцевий | на/у прагматизмі | на/у прагматизмах |
Кличний | прагматизме | прагматизми |