пранг
ПРАНГ, -а, ч. 1. Тип кам'яного або цегляного кхмерського храму, що походив від ступи і мав вигляд уступчастої піраміди із закругленою вершиною; був характерний для країн середньовічного Індокитаю. 2. Ступа, поверхня якої оброблена по вертикалі кріповками і по горизонталі – різними профілями, декорована скульптурою, рельєфними композиціями і мозаїчними орнаментами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пранг | пранги |
Родовий | пранга | прангів |
Давальний | прангові, прангу | прангам |
Знахідний | пранг | пранги |
Орудний | прангом | прангами |
Місцевий | на/у прангу | на/у прангах |
Кличний | прангу | пранги |