приголів'я
ПРИГОЛІВ'Я, ПРИГОЛОВ'Я, я, с., розм. Те саме, що узголів'я. Тепер вона побачила людину.. - ця людина була біля неї, зовсім близько біля приголів'я (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 87); Зглянься і біль оджени од коханої дівчини, Фебе, Зглянься ласкаво і стань край приголов'я її (Зеров, Вибр., 1966, 290).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приголів'я | приголів'я |
Родовий | приголів'я | приголів'ів |
Давальний | приголів'ю | приголів'ям |
Знахідний | приголів'я | приголів'я |
Орудний | приголів'ям | приголів'ями |
Місцевий | на/у приголів'ї | на/у приголів'ях |
Кличний | приголів'я | приголів'я |