прийнятний
ПРИЙНЯТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 480); В конкретних історичних умовах того часу найбільш прийнятною релігією для Русі виявилось християнство (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 496); До завдань космічної медицини входить також медико-біологічне забезпечення прийнятних умов перебування всередині космічного корабля (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прийнятний | прийнятна | прийнятне | прийнятні |
Родовий | прийнятного | прийнятної | прийнятного | прийнятних |
Давальний | прийнятному | прийнятній | прийнятному | прийнятним |
Знахідний | прийнятний, прийнятного | прийнятну | прийнятне | прийнятні, прийнятних |
Орудний | прийнятним | прийнятною | прийнятним | прийнятними |
Місцевий | на/у прийнятному, прийнятнім | на/у прийнятній | на/у прийнятному, прийнятнім | на/у прийнятних |