приключка
ПРИКЛЮЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що пригода. - Була торік тут приключка страшна: Шубовснув [з моста в воду] пан один (Гл., Вибр., 1957, 118); Оповідала [Рахіра] йому приключку з Анною (Коб., II, 1956, 161); Ні по чім ви не пізнаєте, що він у Відні пуцував [чистив] коні капітанові, ..шукав любовних приключок в «златей Прадзе» (Хотк., II, 1966, 69).
2. Те саме, що привід. Лихо приключки шукає (Укр.. присл.., 1963, 31); Познайомивсь він із мамою, бо чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (Крим., Вибр., 1965, 367); // Те саме, що причина 1. - За що ж ти на його злишся? - Я то вже знаю, за що! У мене своя приключка, а в тебе своя. Я в тебе не питаю, не питай і ти в мене (П. Куліш, Вибр., 1969, 186); Рече хоробрий маг: - Аби ти знав, Без приключки ніхто не ворогує: Од рук твоїх йому загине батько, Дак буде він ненавидіть тебе (Крим., Вибр., 1965, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приключка | приключки |
Родовий | приключки | приключок |
Давальний | приключці | приключкам |
Знахідний | приключку | приключки |
Орудний | приключкою | приключками |
Місцевий | на/у приключці | на/у приключках |
Кличний | приключко | приключки |