прикурювання
ПРИКУРЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. прикурювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прикурювання | прикурювання |
Родовий | прикурювання | прикурювань |
Давальний | прикурюванню | прикурюванням |
Знахідний | прикурювання | прикурювання |
Орудний | прикурюванням | прикурюваннями |
Місцевий | на/у прикурюванні | на/у прикурюваннях |
Кличний | прикурювання | прикурювання |