приладний
ПРИЛАДНИЙ1, а, е. Прикм. до прилад; // Признач. для приладу (приладів). Літак стрімко несеться до землі. Я поглянув на приладну дошку - одна із стрілок стоїть неправильно (Рад. Укр., 18.VIII 1962, 2).
ПРИЛАДНИЙ2, а, е, заст. Улесливий. - Така-то вже [удова] жвава, говірка, така - що й летючі слова хапає... така-то до кожного прикидчива, приладна (Вовчок, І, 1955, 219).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приладний | приладна | приладне | приладні |
Родовий | приладного | приладної | приладного | приладних |
Давальний | приладному | приладній | приладному | приладним |
Знахідний | приладний, приладного | приладну | приладне | приладні, приладних |
Орудний | приладним | приладною | приладним | приладними |
Місцевий | на/у приладному, приладнім | на/у приладній | на/у приладному, приладнім | на/у приладних |