принатурювати
ПРИНАТУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНАТУРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Призвичаювати. Батько принатурив його до чумацтва (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принатурюю | принатурюємо |
2 особа | принатурюєш | принатурюєте |
3 особа | принатурює | принатурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принатурюватиму | принатурюватимемо |
2 особа | принатурюватимеш | принатурюватимете |
3 особа | принатурюватиме | принатурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | принатурював | принатурювали |
Жіночий рід | принатурювала | |
Середній рід | принатурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принатурюймо | |
2 особа | принатурюй | принатурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | принатурюючи | |
Минулий час | принатурювавши |