припрацювання
ПРИПРАЦЮВАННЯ, я, с ., спец. Дія за знач. припрацюватися. Найдрібніші частки алмазного пилу в складі спеціальної пасти вводяться в місця взаємодії тертьових деталей [машини]. І процес припрацювання прискорюється (Рад. Укр., 10.VII 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | припрацювання | припрацювання |
Родовий | припрацювання | припрацювань |
Давальний | припрацюванню | припрацюванням |
Знахідний | припрацювання | припрацювання |
Орудний | припрацюванням | припрацюваннями |
Місцевий | на/у припрацюванні | на/у припрацюваннях |
Кличний | припрацювання | припрацювання |