пририхтований
ПРИРИХТОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. нас. мин. ч. до пририхтувати. Біля кожного стільчика була спеціально пририхтована попільничка (Досв., Вибр., 1959, 214).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пририхтований | пририхтована | пририхтоване | пририхтовані |
Родовий | пририхтованого | пририхтованої | пририхтованого | пририхтованих |
Давальний | пририхтованому | пририхтованій | пририхтованому | пририхтованим |
Знахідний | пририхтований, пририхтованого | пририхтовану | пририхтоване | пририхтовані, пририхтованих |
Орудний | пририхтованим | пририхтованою | пририхтованим | пририхтованими |
Місцевий | на/у пририхтованому, пририхтованім | на/у пририхтованій | на/у пририхтованому, пририхтованім | на/у пририхтованих |