присмирнілий
ПРИСМИРНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присмирніти. - Уляно, а ти вийдеш сьогодні?.. - майже пошепки питається Давид.. - Куди? - округлюються повні, одразу присмирнілі уста (Стельмах, І, 1962, 103); Франка взяла за руку присмирнілого хлопця і навпрошки повела на гору (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); Гнат лізе в кошик, витяга звідти присмирнілу курку і грудочку масла (Тют., Вир, 1964, 67); * Образно. Ніколи я не знав, що так люблю.. Понад Дніпром сріблисті верболози, Березу, що прозорі ронить сльози На тиху, присмирнілу мураву (Рильський, II, 1960, 278).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присмирнілий | присмирніла | присмирніле | присмирнілі |
Родовий | присмирнілого | присмирнілої | присмирнілого | присмирнілих |
Давальний | присмирнілому | присмирнілій | присмирнілому | присмирнілим |
Знахідний | присмирнілий, присмирнілого | присмирнілу | присмирніле | присмирнілі, присмирнілих |
Орудний | присмирнілим | присмирнілою | присмирнілим | присмирнілими |
Місцевий | на/у присмирнілому, присмирнілім | на/у присмирнілій | на/у присмирнілому, присмирнілім | на/у присмирнілих |
присмирніти
ПРИСМИРНІТИ, ію, ієш, док. Стати тихим, смирним, спокійним; заспокоїтися. Три дні не їв, не спав три ночі І все до старости просився. А староста і чуть не хоче Про нього.. Присмирнів потому Наш пан і їсти вже почав (Фр., X, 1954, 362); Давно батько був таким балакучим. Мусій потай примітив, що він наче присмирнів, став м'якший, душевніший (Речм., Весн. грози, 1961, 143); // Притихнути, замовкнути. Коли командир обернувся, вони одразу присмирніли (Кучер, Чорноморці, 1956, 343); Присмирніли, задумались в сутінках заробітчанки (Гончар, Таврія, 1952, 93); // Стати слухняним, покірним; вгамуватися. Павло нікого не слухав, а крутив за держак, і бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Тют., Вир, 1964, 115); Згодом рисак присмирнів, давав себе запрягти (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 104); // перен. Зменшитися у своєму вияві (про завзяття, енергію і т. ін.). Повернувся [Оксен] назад у село. Але вже не світилися його очі зухвалістю, присмирніла в них парубоцька відчайдушність (Тют., Вир, 1964, 22).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присмирнію | присмирніємо |
2 особа | присмирнієш | присмирнієте |
3 особа | присмирніє | присмирніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | присмирнів | присмирніли |
Жіночий рід | присмирніла | |
Середній рід | присмирніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присмирніймо | |
2 особа | присмирній | присмирнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | присмирнівши |