приставлятися
ПРИСТАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИСТАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. приставляться; док. 1. тільки недок. Пас. до приставляти 1-4.
2. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось. - Ви думаєте, він грошенят не має? Овва! Він тільки приставляється нещасним, щоб батька на свої гроші йому.. не ховати, ні поминок, ні дев'ятин, ні сороковин не справляти (Григ., Вибр., 1959, 47); Я глянув на Хому - він аж язика висунув від цікавості. А Ладька, той ніби й байдуже. Та я знаю, що він приставляється (Мик., II, 1957, 153); Був собі бідний вовк, що трохи не здох з голоду: ніде нічого не піймає. От і пішов він до бога просити їжі. Приходить до бога та приставився таким бідним, таким бідним, ще гіршим, ніж був (Україна.., І, 1960, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приставляюся | приставляємося |
2 особа | приставляєшся | приставляєтеся |
3 особа | приставляється | приставляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приставлятимуся | приставлятимемося |
2 особа | приставлятимешся | приставлятиметеся |
3 особа | приставлятиметься | приставлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приставлявся | приставлялися |
Жіночий рід | приставлялася | |
Середній рід | приставлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приставляймося | |
2 особа | приставляйся | приставляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приставляючись | |
Минулий час | приставлявшись |