причитування
ПРИЧИТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причитувати і слова, які вимовляють, причитуючи. І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., - все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Хотк., II, 1966, 263); Далеко над вранішніми зарожевілими водами стелились материнські причитування (Гончар, Таврія, 1952, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | причитування | причитування |
Родовий | причитування | причитувань |
Давальний | причитуванню | причитуванням |
Знахідний | причитування | причитування |
Орудний | причитуванням | причитуваннями |
Місцевий | на/у причитуванні | на/у причитуваннях |
Кличний | причитування | причитування |