провіщений
ПРОВІЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провістити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провіщений | провіщена | провіщене | провіщені |
Родовий | провіщеного | провіщеної | провіщеного | провіщених |
Давальний | провіщеному | провіщеній | провіщеному | провіщеним |
Знахідний | провіщений, провіщеного | провіщену | провіщене | провіщені, провіщених |
Орудний | провіщеним | провіщеною | провіщеним | провіщеними |
Місцевий | на/у провіщеному, провіщенім | на/у провіщеній | на/у провіщеному, провіщенім | на/у провіщених |