променіти
ПРОМЕНІТИ, іє, недок. Випромінювати яскраве світло; світити. Сонечко встало, прокинулось ясне. Грає вогнем, променіє (Л. Укр., І, 1951, 15); Над головами в морозяному повітрі яскраво променіли золотими жучками зорі (Панч, Іду, 1946, 72); * Образно. Незважаючи на трагічну ситуацію в розвиткові образу, артистка [М. Заньковецька] внутрішньо ніби променіє якимсь сяйвом (Минуле укр. театру, 1953, 110); // Відбиваючи світло, сяяти; блищати на сонці. Раптом блиснули в мороці вікна соннії будинків, пробудились на хвилину та одразу і загасли, тільки відблиском тремтючим ледве-ледве променіють... (Дн. Чайка, Тв., 1960, 184); Над містом променіли золотоголові пам'ятники старовини (Досв., Вибр., 1959, 24); Зірки «Серп і молот» Героїв Соціалістичної Праці променіють на грудях кращих з кращих (Літ. газ., 17.VIII 1950, 1); // Пломеніти, майоріти (у 2 знач.). Посеред галявини променів червоний прапор (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 31); // чим і без додатка, перен. Світитися внутрішнім світлом (про очі); блищати, сяяти. Очі козацькі променіли одвагою (Вовчок, І, 1955, 332); Коли о . Василь говорив про дочку, обличчя в нього ставало добрим і сірі очі променіли (Коцюб., І, 1955, 318); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології, він тримав у замурзаних землею руках якусь в'ялу стеблинку, очі його променіли, мов діаманти (Ю. Янов., II, 1954, 116); На його молодому обличчі, свіжому з морозу, мов ліхтарі, променіли великі карі очі, обведені синцями (Панч, В дорозі, 1959, 73); // перен. Переповнювати душу, серце тощо і передаватися через які-небудь зовнішні ознаки (про радість, щастя, торжество і т. ін.). Вона із подивом і торжеством, яке променіло в її очах, дивилася за вікно (Тют., Вир, 1964, 452).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | променію | променіємо |
2 особа | променієш | променієте |
3 особа | променіє | променіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | променітиму | променітимемо |
2 особа | променітимеш | променітимете |
3 особа | променітиме | променітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | променів | променіли |
Жіночий рід | променіла | |
Середній рід | променіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | променіймо | |
2 особа | променій | променійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | променіючи | |
Минулий час | променівши |
промінь
ПРОМІНЬ, меня, ч. 1. Світлова смуга, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло. Перший промінь сонця лягав на море (Коцюб., І, 1955, 398); Тихо, тихо з неба світить Промінь місяченька, Сидить моя русалонька Біля козаченька (Л. Укр., І, 1951, 330); Чорне небо креслили білі промені прожекторів (Панч, Іду, 1946, 45); В тьмяному світлі каганця блиснули золоті промені ордена (Жур., Дорога.., 1948, 155); - Промінь лазера з допомогою оптики мікроскопа фокусується у світлову пляму діаметром до одного мікрона, а то й менше (Знання.., 5, 1970, 17); * Образно. Для російського народу блиснули перші промені свободи (Ленін, 19, 1971, 405); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем, Надії й віри тріпотливий знак (Рильський, III, 1961, 301); * У порівн. В кінці рівної, як промінь, алеї білів і горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац (Смолич, І, 1958, 57); Бійці йшли неквапно, на весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями (Гончар, III, 1959, 219); // перен. Прямі лінії, що розходяться в різні боки з однієї точки. Воєнком глянув на нього, примружив очі, і на скронях заграли пучки променів (Стельмах, II, 1962, 161); Мотовило [жатки].. складається з вала, жорстко закріплених на ньому хрестовин і дерев'яних планок, прикріплених до променів хрестовин (Зерн. комбайни, 1957, 10).
2. перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.). Нетаєний промінь радості перелетів по Германовім лиці (Фр., V, 1951, 439); Як променем щастя, спахнувши, засяють Ті очі, мов зорі .. Тоді пам'ятайте про мене згадати (Коцюб., І, 1955, 424); Промінь надії надав Олесі нової сили (Донч., VI, 1957, 90).
3. спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.). Зварювальна техніка приймає на озброєння нове джерело нагрівання - електронний промінь (Наука.., 4, 1963, 10); Звуковий промінь - напрям, по якому йдуть звукові хвилі (Цікава фізика.., 1950, 309).
^ Гамма-промені - те саме, що Гамма-проміння (див. гамма). Властивості тіл змінюються також при опромінюванні їх гамма-променями, протонами, дейтонами .. та іншими частинками (Наука.., 9, 1956, 7); Космічні промені - те саме, що Космічне проміння (див. космічний). Промені, які спричиняють іонізацію повітря на великих висотах, мають не земне, а космічне походження; їх так і назвали : космічні промені (Наука.., 9, 1970, 17); Рентгенівські промені див. рентгенівський.
4. іхт. Кісточки плавців водяних тварин. Плавці утворені кісточками, які називаються плавцевими променями. Між променями натягнута тонка зморшка шкіри (Зоол., 1957, 67); Отруйні залози скорпени [риби] розміщені в колючих променях спинного, анального і обох черевних плавців (Наука.., 7, 1956, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | промінь | промені |
Родовий | променя | променів |
Давальний | променеві, променю | променям |
Знахідний | промінь | промені |
Орудний | променем | променями |
Місцевий | на/у промені | на/у променях |
Кличний | променю | промені |