пропітнілий
ПРОПІТНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітніти; // у знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (Гончар, І, 1954, 540).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пропітнілий | пропітніла | пропітніле | пропітнілі |
Родовий | пропітнілого | пропітнілої | пропітнілого | пропітнілих |
Давальний | пропітнілому | пропітнілій | пропітнілому | пропітнілим |
Знахідний | пропітнілий, пропітнілого | пропітнілу | пропітніле | пропітнілі, пропітнілих |
Орудний | пропітнілим | пропітнілою | пропітнілим | пропітнілими |
Місцевий | на/у пропітнілому, пропітнілім | на/у пропітнілій | на/у пропітнілому, пропітнілім | на/у пропітнілих |